Мор Габріель

В Індії – 1,2 млн., 680 тисяч у Сирії, 100 тисяч у Швеції, 80 тисяч у США, 50 тисяч у Німеччині. Водночас Туреччині сиро-яковітів усього 5 тисяч – це результат масових вбивств та вигнання 1915-1918 рр.
Після VII століття монастир отримує свою теперішню назву від імені єпископа Тур Абдіна. До цього він звався Картмін і до VI століття налічував тисячу монахів.
Від 615 то 1049 року монастир стає головною резиденцією єпископів Сирійської церкви. Його слава і велич призвели до того, що монахи отримували значні пожертви від візантійських імператорів: Аркадія, Гонорія, Феодосія ІІ та Анастасія.

Постійні напади та війни поблизу монастиря Мор Габріель – монголи у XIV столітті, асирійський геноцид, здійснений курдами упродовж 1914-1919 років – призвели до зменшення чисельності монахів. Сьогодні у монастирі проживає 15 черниць і два ченці, які розділені у двох крилах монастиря. Така невелика кількість мешканців не перешкоджає монастирю приймати до 20 тисяч паломників-християн щорічно. А це після Стамбула – найбільша кількість у Туреччині. Адже приваблює він не тільки своїм історичним значенням чи довершеністю кам'яного декору, але й молитовним спокоєм.

У стінах цієї святині Ви віднайдете прихисток серця від гаму сучасних вулиць, гонитви за заробітком та швидкісного темпу життя. Бо й справді тут зупиняється час.

Прогулюючись давнім баптистерієм, що носить назву «Купол Теодори», увійшовши до основного храму, де досі відбуваються богослужіння та опустившись у підземну крипту сорока мучеників, Ви переживете своєрідні етапи свого християнського життя.

Розпочинаючи від Хрещення, через щоденне освячення й аж до християнського успіння із кожним кроком Вам вдасться зануритися у власне серце та відкрити для себе досі невідомі грані. Тому візит у монастир Мор Габріель – це не тільки про нові фото чи враження, але й про нові поступи у духовному житті.