Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Заповни, будь ласка, уважно всі поля, щоб ми могли зв'язатись з тобою для уточнення усіх інших деталей для оформлення поїздки.
Імя
Прізвище
Email
Телефон
*оплачуючи даний тур Ви погоджуєтесь з умовами Договору оферти

Месопотамія - непопулярна і недооцінена Туреччина

Частина 1
Яку Туреччину Ви знаєте?

Нещодавно я повернувся з поїздки, яка дещо перевернула мою голову і моє уявлення про Туреччину. Звикло не пишу лонгрідів, але цього разу бачу не втримаюсь і постараюсь викластись у більш як 2500 символів, котрі дозволяє FB.
Отже все почалося зі звиклого Стамбулу, його історії, географії та архітектури. У цій статті не буду ставити акцент на Стамбул – він заслуговує окремого блогу, а почну відразу ж з тої поїздки і тої Туреччини, котра донедавна була невідома для мене. Самі назви, куди ми збирались їхати, були більше схожі на набір голосних і приголосних, тобто що за ними крилось я навіть і не здогадувався.
Вирушили ми з готелю у Стамбулі рано ранесенько – о 5:00 год. та попрямували до аеропорту, звідки полетіли до Шанліурфи. Аеропорт у Шанліурфі простенький, тому видали нам багаж дуже скоро. Покотивши валізи до автобусу, тепло сонця дало про себе знати і всі радо вскочили в автобус з кондиціонером.
Там познайомились з єдиним російськомовним гідом на цих теренах – Мустафою. Чоловік начитаний, з освітою, веселий, який передав нам дух Месопотамії на всі 100!
Так, саме Месопотамії – та, про котру ми щось вчили в школі як про першу відому людству цивілізацію між річками Тигру та Єфрату, що дала людству знання математики, писемності та винайденю колеса. Тут лише зазначу, що у месопотамців була шестидесяткова система числення, вони бачили, що кожен палець на руці є розділений на три частини і таким чином великим пальцем правої руки, вказуючи на кожну ділянку пальця тієї ж руки від мізинця до вказівного – мали число дванадцять. Як тільки досягали числа дванадцять – повторювали все це на лівій руці і таким чином 12*5 отримували 60. Ви скажете, що це дало нам? Так от, час ми міряємо саме так як це робили Месопотамці і багато здавалось б простих речей в нас залишилось саме від цієї цивілізації. Аж шкода, що не почув ці речі у школі.
Наступний квест нас чекав у Vilayetler готелі, адже він був повністю в арабському стилі з безліччю коридорчиків, переходів, двориків та рівнів. Знайти свій номер без GPS було нелегкою справою, але зі спритними працівниками нам всім усе вдалося.
Саме місто Шанліурфа (ще його часто називають просто Урфа, а в давнину як Ур або Едеса) славиться відомим озером Балик. За часів царя Німрода було скинуто Авраама з скелі обабіч в величезне багаття, та Бог перетворив багаття у озеро, а дрова – у риб і з того часу утворилося озеро в Шанліурфі, відоме теж як озеро карпів. Навіть у найспекотніші дні це озеро не висихає (живиться джерелами), а годувати карпів у ньому можна і треба, про це є інша легенда котрою з Вами поділюся у наступній мандрівці.

Та не одним озером славиться Урфа, за мусульманською традицією саме тут у печері неподалік озера і народився Авраам.
Кожного дня приходять сюди паломники вклонитись у печері. Здивували мене й новочесні музеї Шанліурфи. Мабуть вперше мав можливість побачити на власні очі експонати яким 14 тисяч років! А ще тут є точна копія першого в світі храму – Гьобеклітепе. Чому це класно? – Та тому, що в оригінальний храм зайти всередину практично неможливо (хіба Ви науковець і маєте особливий дозвіл), а тут ви можете опинитись в самій середині і відчути всю величність та енергетику храму у котрому молились люди ще до того як збудували Єгипетські піраміди чи Стоунхендж!
В сусідньому музеї мозаїк можна зустріти одне з перших у світі зображень Христа, а саме його лик. Мозаїка датується 2-3 століттям нашої ери і направду старіших я ще не зустрічав. У цьому музеї наш гід Мустафа звернув увагу й на амазонок, які теж мали свої мозаїки.
Прийшов час на вечерю і тут (так в карантин це неочікувано) нас запросили на так звану Сирагаджесі. Сирагаджесі перекладається як „по черзі" тобто ходимо в гості по черзі один до одного. Оригінально ця вечеря також повязується і з визвольним рухом, тому це свого роду чоловіча забава з музикою, танцями, жартами, ну і розмовами про революцію. Один з місцевих наїдків який тут неодмінно треба спробувати – це шашлик з печінки барана, а ще гостренькі салатики і справжній айран.
Самі розумієте, що після такої забави була лише одна мрія – знайти свій готель, у ньому свою кімнату та ліжко. На добраніч і дальші дні у наступних блогах.
Василь Мікула
Мандрівник-професіонал та блогер початківець
Поділитися на Facebook: