Click to order
Ваше замовлення
Total: 
Заповни, будь ласка, уважно всі поля, щоб ми могли зв'язатись з тобою для уточнення усіх інших деталей для оформлення поїздки.
Імя
Прізвище
Email
Телефон
*оплачуючи даний тур Ви погоджуєтесь з умовами Договору оферти

Другий день нашої мандрівки-розвідки Карпатами

#нотатки_мандрівника
Цей день розпочався з поганого і невиспаного настрою, бо всю ніч комарі співали серенади над нашими вухами. Напевно, саме тому Бог покерував так, що першим пунктом цього дня були термальні води у Берегово.
Тут, у теплій, та ще й лікувальній водичці ми розслабились і відпочили так, що забули про нічні пригоди.
Наступним етапом реабілітації наших нервових клітин була дегустація справжнього Закарпатського вина. У своєму домі нас гостинно прийняв чи не найвідоміший винороб усього Закарпаття - Іван Урста.Спочатку він дозволив нам виміряти рівень цукру у винограді спеціальним апаратом, пригостив щойно зірваними ягодами і запросив у погріб. А таааам... Рівними рядами стоять бочки з вином, виблискують пляшки і посмішка на обличчі ставала все ширшою.
Як казав сам пан Іван, на полі він не працює. Він займається любов'ю. Напевно, це і є секрет його неймовірно ароматного та смачного вина. З вином ми робили стільки операцій! Ми його крутили в келиху, дивлячись, як воно стікає по стінках, вдихали його аромат і намагалися зрозуміти, чи то вгадати, які нотки ми там відчули, підставляли його до свічки, щоб побачити його колір...Та найприємніше було його куштувати.
"Це еліксир! Це джерело мікро та макроелементів!" - приговорював пан Іван, тим самим надаючи вину ще більшого значення та смаку!
Там можна було залишитись до вечора, але ми назвали себе мандрівниками, тож обов'язок кликав на дослідження нових місцин. Ми подалися в далеку дорого на форелеве господарство. Про нього нам розказав знайомий отець із Іршави. Розповідав так смачно, що втриматись і не поїхати було дуже важко. Та ми й не думали опиратись, бо обід - то святе. Тим більше фореллю. Тим більше - в Карпатах!
Якби ми знали, яка дорога нас чекає, ми б подумали двічі... Вона, звичайно, була красивою, як-не-як, ми в Карпатах. Але дорогою її назвати було важко. Так ми думали тоді, бо ще не знали, що ввечері ми будемо їхати нещасні 50 кілометрів цілих 4 години!!! Але про це згодом. А зараз тільки ми, гори і овечки з дзвониками на шиї.
Форель.
Її смак ми не забудемо довго! Але якщо ви подумали, що ми просто приїхали в кафе і поїли риби, то ви помиляєтесь! Ми зловили її самі! Щоправда, це не зовсім схоже на традиційну рибалку, бо тільки-но закидаєш вудку - риба одразу чіпляється на гачок. Все тому, що їх тут дуже багато і за своєю натурою вони хижаки.
Порибалили, поїли і вирушили в дорогу.
День був дуже насиченим, тож ми думали, що наші пригоди закінчились, але після смачної форелі доля вирішила, що нам треба ще й скуштувати доброго сиру, тому на нашому шляху з'явилася автентична сироварня "Бараново".

Тут дегустація проходить у приміщенні, яке колись було корівником. Зараз це простора зала зі зразками українського національного одягу, старими фото на стінах та старими знаряддями праці. Дуже колоритно! І дуже смачно! Ду-же!
Щасливі і ситі ми знову сіли в авто і поділись у дорогу. Так, ту саму, де 50 км. за 4 !!! години. 50 км. за 4 години! Якщо колись ви захочете заховати в лісі якийсь об'єкт, то просто зробіть до нього дорогу усю в ямах. Більшість здається на 10-му кілометрі і розвертається. Ми ж наполегливо тиснули педаль газу, бо кров з носа мали доїхати до Колочави - серця Карпат. Чи вартує вона того - однозначно! Але про це - пізніше!

А наостанок гляньте кумедне відео про пригоди дорогою до Колочави. Отак просто їдеш, а там гулянка. І ніхто не збирається пропускати машину, поки пісня не закінчилася. Бо ж свято у них:
Христя Швед
Любить мандрувати і писати
Поділитися на Facebook: